фахівець — [фах іве/ц ] х іўц а/, ор. х іўце/м, м. (на) х іўце/в і/ х іўц у/, мн. х іўц і/, х іўц і/ў … Орфоепічний словник української мови
фахівець — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
фахівець — (той, хто має ґрунтовні знання в якій н. галузі науки, техніки, мистецтва тощо), спеціа[я]ліст, спец; професіонал (на відміну від аматора); майстер (з якого н. ремесла) … Словник синонімів української мови
авіафахівець — вця/, ч. 1) Фахівець у якій небудь галузі знань, пов язаній з авіацією (авіаконструктор і т. ін.). 2) Працівник авіації, що обслуговує літак (здійснюючи підготовку його до вильоту, перевірку апаратури, механізмів і т. ін.) … Український тлумачний словник
нефахівець — вця/, ч. Який не є фахівцем у якійсь галузі. || Той, хто не володіє досконало якимсь фахом, не має високої кваліфікації; неспеціаліст … Український тлумачний словник
архітектор — (фахівець у галузі архітектури), архітект, будівничий … Словник синонімів української мови
балетмайстер — (фахівець, який здійснює постановку танців у балеті), хореограф … Словник синонімів української мови
богослов — (фахівець із богослов я), теолог … Словник синонімів української мови
коректор — (фахівець, що займається читанням і виправленням коректи); зчитувач (працівник друкарні / видавництва, який звіряє надруковані тексти з ориґіналом) … Словник синонімів української мови
патологоанатом — (фахівець з патологічної анатомії), прозектор … Словник синонімів української мови